1. Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як всі.

2. Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.

3. Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне уявлення по свою дитину.

4. Організуйте свій по бут так, щоб ніхто в сім*ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.

5. Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

6. Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.

7. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.

8. Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

9. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

10. Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.

11. Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.

12. Більше читайте, і не лише педагогічну літературу, але й художню.

13. Звертайтесь до родини, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

14. Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя. Говоріть з нею про нього.

Рекомендації для батьків щодо налагодження позитивного психологічного клімату в сім'ї.

• Висловлюйте дитині свої щирі почуття до неї. Вона має знати, що її люблять, відчувати вашу любов.

• Якомога частіше обіймайте дитину: фахівці рекомендують робити це не менше ніж вісім разів на день.

• Налагоджуйте довірливі та гармонійні стосунки з дитиною, емоційно насичуйте ваше спілкування з нею.

• Створіть сімейний затишок в оселі, долучайте до цього процесу дитину. Разом із нею плекайте позитивну атмосферу у вашому домі.

• Цікавтеся щоденним життям дитини, зокрема її навчанням та дозвіллям. Будьте уважними до її захоплень.

• Проводьте якомога більше часу разом із дитиною, зокрема на вихідних. Вона має відчувати вашу любов, усвідомлювати свою потрібність.

• Частіше спілкуйтеся з дитиною, обговорюйте її дозвілля та навчання. Разом розв’язуйте проблеми, мрійте тощо.

• Оберігайте дитину від стресових ситуацій. Наприклад, якщо хтось із родини, кого дитина дуже чекає, затримується, попередьте її про це, підготуйте до того, що доведеться зачекати, аби запобігти появі в дитини стресу від такого очікування.

• Сприймайте дитину такою, яка вона є. Прислухайтеся до її прохань. Надзвичайно важливо відводити час на те, щоб вислухати та зрозуміти дитину.